ВО "Свобода"

ENG

22 лютого
"У місцевих радах нині сидять перефарбовані регіонали…"
"У місцевих радах нині сидять перефарбовані регіонали…"

Про завдання депутатів-свободівців на Вінниччині та про господарські "здобутки" команди Гройсмана…

Андрій Вигонюк ‒ один з тих молодих свободівців, які починали свою політичну кар'єру в об'єднанні з лав націоналістичної молодіжки, свого часу він очолював Вінницьку "Студентську Свободу". Багатьом Андрій запам'ятався як організатор екскурсій по "Вінницькому межигір'ю" ‒ маєтками вінницьких чиновників-корупціонерів. Чимало з тих злодійкуватих чиновників тепер обіймають найвищі державні посади у свиті Гройсмана. А тим часом Андрій Вигонюк за результатами останніх місцевих виборів став депутатом Вінницької обласної ради й очолює постійну комісію з питань законності, боротьби з корупцією, люстрації, регламенту та депутатської діяльності. Починаємо нашу розмову з найбільш обговорюваного у Вінниці питання ‒ з пам'ятника Шевченкові.

"Ще 2004 року Вінницька міська рада ухвалила рішення про встановлення в місті першого пам'ятника (не бюсту чи скульптурної композиції) Тарасові Шевченку. Для цього обрали й реконструювали площу, але вже з 2006 року Володимир Гройсман, ставши спочатку в. о. міського голови, а потім і міським головою, робить усе можливе, щоб завадити появі такого пам'ятника у Вінниці. Врешті-решт сесія Вінницької міської ради слухняно ухвалює рішення скасувати попереднє рішення про встановлення пам'ятника Шевченкові…

Але під час Революції Гідності свободівці разом з громадою встановлюють символічне гіпсове погруддя поета ‒ щоб так зафіксувати місце, на якому має згодом постати пам'ятник Кобзареві у Вінниці. На ту подію приїжджав нардеп Андрій Мохник. Те погруддя простояло понад три роки, і за весь цей час влада міста й області не спромоглася навіть на баланс його взяти, а про справжній пам'ятник то й говорити годі.

Мало того, нещодавно наша міська влада, досі тримаючись ідеї не "впустити" Шевченка у Вінницю, вирішує фактично стикнути лобами групи громадськості ‒ називає цю площу, призначену під пам'ятник Шевченкові, площею Героїв Небесної Сотні. Мовляв, встановімо там офіційно на благодійні кошти пам'ятник Героям ‒ покручену вишню-сакуру. А слухняні комунальники тим часом якось серед ночі по-злодійському зняли і вивезли те погруддя з площі ‒ "звільнили" місце під так зване Дерево Свободи. На сьогодні вже дві родини героїв Небесної сотні, зважаючи на зухвалість місцевої влади, відмовилися, аби прізвища їхніх рідних були розміщені на цьому Дереві. Розуміючи, що влада намагається протиставляти ці два наші символи: Шевченка і героїв Небесної сотні, ми разом з активною громадськістю виступили з пропозицією поєднати в одній композиції постать Кобзаря і його послідовників, не раз ставили на голосування цю пропозицію і в обласній раді. Втім, провладні депутати відмовлялися навіть відвідувати такі сесії".

Господарка

"У Вінниці є величезна проблема, і то вже цілі десятиліття, з питною водою, бо наші очисні споруди застарілі. Влітку половина Вінниці буквально смердить, бо ті очисні споруди не справляються з усіма потужностями, та нікому до того вже роками нема діла, і Гройсман, розпіарений свого часу як суперуспішний міський голова, також не брався до цього. Але з ініціативи депутатів-свободівців процес реконструкції очисних споруд таки зрушив з місця, вже створена робоча група щодо цього питання, замовлено проектно-кошторисну документацію. Рік тому ми змусили міську владу взятися до цього, долучивши численні звернення громадян.

Так само маємо клопіт і з вивозом сміття з Вінниці. Коли була ота пересварка між Садовим і Гройсманом щодо того, в чиєму ж місті гірше організована справа переробки й утилізації сміття, то Гройсман показував у Вінниці так звану сміттєпереробну станцію, а насправді просто ширму, бо та станція не працює з моменту створення й до сьогодні. Туди тільки з метою екскурсії інколи привозять чиновників або потрібних журналістів, але схема та сама, що й у Львові: на той полігон, де стоїть та станція, сміттєвози з одного боку завозять сміття, там його перебирають нелегальні сортувальники, фактично бомжі, а потім з другого боку те все вивозять і нелегально здають. Але на практиці процесу сортування сміття в нас немає. Більше того, на той полігон насправді вже багато років заборонено вивозити сміття!".

Команда Гройсмана

"Вони намагалися скопіювати донецьких, фактично перетягнувши всіх місцевих чинуш до Києва. Вийшло все трохи комічно. От, наприклад, заступник керівника Державного управління справами Сергій Борзов, перш ніж стати на таку відповідальну посаду, працював… директором команди КВН "Вінницькі перці". Тепер він забезпечує наш державний апарат.

Тітушковод і особистий юрист Гройсмана Володимир Слишинський зараз працює заступником керівника Апарату Верховної Ради. Навіть перед самим від'їздом до Києва він очолив близько трьох сот тітушків, нарядили їх у комунальну форму і влаштували сутичку з мешканцями Вінниччини ‒ так Слишинський захищав нелегальну забудову. Навіть особисто брав участь у тому тітушківському нападі, є відеодокази.

Або ж знайомий вінничанам Андрій Рева, тепер міністр соціальної політики, ‒ випускник Ленінградського військово-політичного училища ім. Андропова. Колись він був заступником вінницького міського голови. А ще є такий собі Володимир Кістіон, цей теперішній віце-прем'єр-міністр ‒ колишній директор Вінницького водоканалу, того самого, що роками смердить вінничанам. Це керівник, за якого фактично організовано і здійснено процес передачі у приватну власність кількох гектарів земель водоканалу, і на цій же території Кістіон отримав земельну ділянку й побудував собі маєток".

Націоналісти

"2015 року вперше у Вінницькій обласній раді з'явилася фракція націоналістів, і люди, які проживають навіть у віддалених куточках області, дізналися, що з допомогою депутатів таки можна розв'язувати проблеми пересічних українців. Багато хто вже пересвідчився, що саме ідеологічно підковані націоналісти й допомагають по-справжньому. А що більше людей про це дізнається, то більше їх до наших депутатів і звертається. Це сприяє і росту підтримки нашої політичної сили у краї, і безпосередньому поповненню наших рядів. Зростає й кількість місцевих осередків, в більшості районних рад з'явилися депутати-свободівці. Вважаю за позитив те, що поповнення це відбувається значною мірою з середовища молоді. Хоча водночас ми бачимо дуже негативну загальну суспільну тенденцію ‒ масовий виїзд молоді, працездатного висококваліфікованого населення за кордон на заробітки. От я працюю лікарем-анестезіологом і весь час бачу в різних комунальних лікувальних закладах оголошення з алгоритмом, як лікареві виїхати працювати десь у Чехію тощо…

Влада на місцях практично не змінилась, це ті самі перефарбовані регіонали, але тепер їхні представники на Вінниччині потрапили знову у владу через партійні списки БПП, "Самопомочі", "Опоблоку", "Батьківщини", "Радикальної партії" тощо. Цих людей знаємо давно, вони по чотири, по п'ять каденцій сидять у радах; вони не опираються на громаду, не дбають про неї, натомість вирішують безпосередньо свої питання і стараються подовше протриматися на посаді чи з депутатським мандатом, щоб мати змогу заробити з місцевого бюджету чи урвати комунального майна.

Перше, що ми зробили, ставши до депутатства, це забезпечили громаді повністю вільний доступ до приміщень Вінницької обласної ради, доступ до сесійних засідань і постійних комісій рад. Ми запровадили регулярні ‒ кожні два місяці ‒ відкриті зустрічі з керівниками всіх територіальних підрозділів поліції області. Наприклад, раз на два місяці керівник головного управління національної поліції в області проводить відкриту зустріч з депутатами й журналістами в обласній Раді. Будь-який громадянин може відвідати таку зустріч. Це, до речі, передбачено й законом "Про національну поліцію". Результатом таких зустрічей стала низка дисциплінарних або й кримінальних проваджень щодо самих працівників поліції у Вінницькій області та пришвидшення або й завершення певних проваджень, які могли тягнутися роками. Наприклад, цього місяця ми очікуємо нарешті передачі до суду кримінальних справ, пов'язаних з фальсифікаціями виборчого процесу. Думаю, той факт, що фальсифікатори таки будуть притягнуті до суду, стане знаковою подією для всієї України.

Ми вперше в регламенті прописали, що офіційні виступи на засіданнях рад, комісій тощо мають відбуватися виключно українською мовою, а для іноземців ‒ з перекладачем. Було кілька спроб виступити російською, але їх зупинили всім депутатським корпусом. Словом, сьогодні місцеві ради вдалося повністю українізувати.

Також ми активно взялися до антикорупційної боротьби. З нашої ініціативи порушено низку кримінальних проваджень, за якими встановлені збитки подекуди більші, ніж на мільйон гривень. Наприклад, торік був гучний скандал, коли депутат від "Самопомочі" Євген Власюк та його родина змогли поза конкурсними процедурами продати шістьом райвідділам освіти оргтехніку за завищеними цінами, однак відповідні школи тієї техніки тоді взагалі не отримали. Результатом розслідування стало звільнення двох керівників відділів освіти та десяток доган. Проте кримінальне провадження, на жаль, триває вже рік, але так і не передане до суду. Бо ж покровителі засідають в обласному керівництві!

Місцеві депутати у своїй діяльності стикаються з чиновниками, призначеними зверху президентською вертикаллю. Тому завжди потрібна підтримка депутатів-однопартійців різних рівнів рад. І така співпраця виникає не тільки між депутатами різних місцевих рад Вінницької області, ми також мали приклад співпраці з депутатами місцевих рад Хмельницької області, коли йшлося про екологічне питання щодо річки Південний Буг, яка протікає цих обох областях".

Калинівка

"Попри гучні заяви, щодо виділення ста мільйонів на компенсацію та відшкодування громадянам збитків, завданих вибухами у Калинівці, вчасно допомогу постраждалим не надано. Коли почався опалювальний сезон, люди лишилися сам на сам з холодами, влада не забезпечила їх достатньою кількістю покрівельного матеріалу, вікнами, не відновила розвалені будинки… Хто був заможніший, той лагодив житло своїм коштом і з допомогою волонтерів, але більшість громадян таких грошей не має. Саме за нашої допомоги в облраді відбулася публічна зустріч з керівництвом обласної державної адміністрації, з керівництвом облради, і як результат ‒ практично за кілька тижнів для калинівчан було виконано левову частку потрібних робіт. А фактично врятовано від холодної зими кілька сотень сімей".

Війна

"Вінницька частина "Легіону Свободи" досить потужна, бійці-подоляни, які пройшли фронт, комунікують між собою, співпрацюють, підтримують один одного. Наші депутати місцевих рад беруть безпосередню участь у волонтерській діяльності: і збирають допомогу нашим захисникам, і возять. Власне, в контексті підтримки війська варто сказати, що вперше у Вінницькій області саме з ініціативи фракції націоналістів в обласній програмі "Безпечна Вінниччина" сума дофінансування військових перевищила дофінансування органів поліції. Тобто принаймні в нашій області цей баланс нарешті змінився на користь українського війська! Також ми підтримуємо сім'ї, які втратили своїх рідних на війні, а таких є понад 200. Зокрема, з ініціативи депутатів-свободівців вдалося, напевно єдиним в Україні, забезпечити безкоштовне навчання у вишах для студентів-контрактників, з родин учасників бойових дій. Законодавство передбачає, що такі діти мають право на безкоштовне навчання, але лише тоді, коли подають відповідне посвідчення під час вступу. Але ж є студенти, у яких тата забрали до війська, коли вони були на другому, на третьому курсі. Влада досі ігнорує їхнє право на безоплатну освіту! Наші пріоритети сьогодні ‒ це військова безпека та належний соціальний захист кожного!

Юлія Дембовська. Часопис ВО "Свобода"