ВО "Свобода"

ENG

26 квітня
Що більша підтримка людей ‒ то більше звіріє провладна олігархічна кліка
Що більша підтримка людей ‒ то більше звіріє провладна олігархічна кліка

Олексій Фурман про діяльність "Свободи" на Вінниччині.

Вінниччина сьогодні в багатьох асоціюється з тим, з чим ще кілька років тому асоціювався Донецьк ‒ з вотчиною керівної олігархічної верхівки. Звісно, вхопивши головні віжки країни, ні президент, ні прем'єр міністр не забувають у гіршому розумінні цього слова й про Вінницю. От про це, хоч і про чимало іншого, спілкуємося з головою Вінницької обласної "Свободи" (він же очільник націоналістичної фракції в обласній раді) Олексієм Фурманом. Очолює Вінницьку "Свободу" (спершу міську, а потім обласну) він уже понад сім років.

Зі слова "люстрація" сміялися

"Пам'ятаю, як наш побратим зі Львова, талановитий організатор Маркіян Лопачак приїхав до нас ділитися досвідом, як створювати міську, обласну організації. Саме він заклав основи для нашої подальшої партійної роботи. Починати було, звісно, нелегко. Хоч Вінниччина ‒ то не Донецьк чи Луганськ, але й тут можна було на вітання "Слава Україні!" почути звинувачення у фашизмі. Людям, вихованим на совковій історії, часто треба було пояснювати найпростіші поняття: що таке націоналізм, за що боролася УПА тощо. А оскільки нам ледь не на кожній зустрічі ставили одні й ті ж питання, то ми надрукували таку брошурку, де було близько 20 стандартних запитань і відповідей на них.

На жаль, запитання про фашизм ставили не тільки прості люди, а й журналісти. Пригадую, якось на одному місцевому ефірі я став розповідати про люстрацію (тепер про неї тільки ледачий не говорить), то журналіст і присутні в ефірі двоє депутатів, вперше почувши таке слово, почали кпити: що ж це, мовляв, таке, що за "кастрація"? Всяке бувало.

Але з того часу багато змінилося. З одного боку, люди тепер більше розуміють і нашу діяльність, і чин наших історичних попередників; тепер на Вінниччині з'являються пам'ятники борцям за волю України у 20 ст. От торік у Літині ми відкрили меморіальну дошку командувачеві УПА-Південь Омелянові Грабцю. Але з другого боку, цією зміною у людській свідомості скористалися політики. Наприклад, один персонаж, засідаючи в головному міському кріслі Вінниці, свого часу зневажливо називав свободівців радикалами і не втомлювався повторювати у ЗМІ, що націоналістам нібито не місце в такому толерантному місті, як Вінниця, а от сьогодні він сам (уже в прем'єрському кріслі) і гімн співає з рукою на серці, і "Слава Україні!" як треба, то й скаже.

Принагідно зауважу, що ні Президент, ні прем'єр нізащо не хочуть випускати з рук свою вотчину ‒ нашу область. І тримають тут свої впливи. Значна частина чиновників: і яких вони позабирали в Київ, і які працюють тут на місцях ‒ це все колишні регіонали, корупціонери, що все життя крали, а сьогодні для цього свого діла мають ще й найвищі посади країни та області. Тобто на осі Київ ‒ Вінниця відбулася повна узурпація влади Гройсманівсько-Порошенківським олігархатом. І без Гройсманового слова тут не відбувається жодного ключового посадового призначення".

Місцеві ради

"На превелике щастя, у нас за увесь цей час лишився той самий організаційний кістяк, і ті люди, які починали з нами сім років тому, сьогодні вже стали депутатами. Тож якщо на останніх місцевих виборах люди за них проголосували, значить, гідно оцінили їхню попередню громадську роботу. Оскільки ми поміж собою всі знаємося вже багато років, то й працювати нам легко, як правило, я не мушу довго пояснювати якусь політичну ситуацію чи проблему ‒ мої люди все розуміють з півслова. Вони вже мають досвід і відповідний рівень ідеологічної підготовки. А це, власне, одна з запорук успіху організації.

Загалом "Свобода" на Вінниччині має сьогодні понад 70 депутатів місцевих рад різних рівнів. Переважно це перевірені кадри, які пройшли Революцію Гідності, і, що важливіше, були з нами ще й до революції, коли на нас чинив тиск режим Януковича.

Те, що депутати від "Свободи" на Вінниччині беруть участь у всіх партійних акціях і завданнях, це й так зрозуміло. Тут ідеться передусім про політичні і соціальні питання державного характеру: і про розірвання зв'язків з московськими містами-"побратимами", і про заборону переміщення російських фур територією України, і про припинення переслідування учасників блокади та про багато інших, які попросту не були б озвучені у стінах обласної та інших місцевих рад краю, якби не свободівці.

Але ми також викриваємо масу місцевих проблем, з якими до нас звертаються люди. Це стосується і Молочного майдану торік у лютому на Бершадщині ‒ наші депутати підтримали селян і спільно домоглися від молокозаготівельників, щоб ті встановили справедливі ціни на молоко. Це також стосується і вирубування лісів ‒ завдяки втручанню націоналістів зупинене несанкціоноване вирубування лісу у Вінницькому, Літинському районах. А ще саме свободівці, депутати облради Валерій Скрипченко та Андрій Вигонюк, перші зупинили машини, які везли львівське сміття у наш Крижопіль.

Обласна фракція "Свободи" сьогодні задає темп на сесіях облради, і всього за півтора року нам вдалося чимало зробити. Тільки за останній час ми викрили зловживання в десятьох районах, у кожному з яких відділи освіти вкрали по пів мільйона гривень, купуючи комп'ютери в школи за завищеними цінами і поза конкурсом. А купували в одного депутата обласної ради від "Самопомочі". Ми цю справу передали через нашого народного депутата Юрія Левченка в НАБУ. З цього приводу на підставі депутатських звернень порушено кримінальні провадження, вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності вісім чиновників, двоє звільнились з власної волі. Що цікаво: як тільки все це заворушилося, до нас приїжджало багато людей, замішаних у цих злочинах, намагалися домовитися з нами, щоб зам'яти діло, щоб не було розголосу. Але злодії мають бути покарані, а націоналісти не ведуть закулісних "договорняків".

Саме завдяки "Свободі" були збалансовані витрати на програму "Безпечна Вінниччина": вперше на діяльність військовослужбовців виділено більше коштів, ніж на поліцію. Ну і вже коли говоримо про правоохоронців, то ми також запровадили регулярні відкриті звіти у сесійній залі начальника ГУ Національної Поліції у Вінницькій області.

А сьогодні в обласній раді ми боремося за те, щоб влада звільнила колишнього обласного засновника "Партії регіонів", який за Януковича очолював управління освіти, а нині навіть дістав підвищення ‒ він уже заступник губернатора з освітніх питань".

Вінницькі герої

"Дуже багато подолян беруть участь у війні. Мали ми, на жаль, уже і втрати, були в нас і поранені. На згадку найперше спадає ім'я Костянтина Васюка. Він був головою Калинівської "Свободи", а потім ‒ після Революції Гідності ‒ головою райдержадміністрації. Але як тільки партія вирішила вийти з усіх органів влади, він дисципліновано написав заяву на звільнення з посади і зразу пішов на фронт. Півтора року відвоював безпосередньо на передовій, а оце був затриманий під час подій на станції Кривий Торець під час блокади. Його син, теж Костянтин, як ми його називаємо Костя Васюк-малий, вчився в Краківському університеті, але коли почалася війна, то перервав навчання і пішов воювати. Влітку був важко поранений, дякувати Богу, видужав і зараз відновив навчання в Кракові.

Є в нас хлопці-герої брати-близнюки Владислав та Ярослав Малі ‒ вони дістали контузію 2015 р. у бою під Артемівськом, але видужали і тепер знов на фронті…

Майже щомісяця, а то й частіше наші партійці збирають і везуть допомогу на схід, нашим захисникам. Величезну волонтерську роботу виконує Погребищенська "Свобода", регулярно підтримує волонтерів фінансово наш депутат Вінницької облради Володимир Зарічанський. До речі, за його ж таки фінансової підтримки побудовано шість дитячих майданчиків у селах Бершадського та Теплицького району. Ті, хто знає сільські реалії і "можливості" дозвілля сільської молоді, розуміють, наскільки важливі такі речі.

Але повертаючись до теми війни і депутатської роботи, то ми в облраді ініціювали та домоглися запровадження компенсації за навчання учасників АТО та їх дітей у Вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації на Вінниччині".

Бути націоналістом досі небезпечно

"Про те, що ми все робимо правильно, свідчить не тільки щораз більша підтримка людей, а й інші факти, на жаль, дуже прикрі. Йдеться про напади на свободівців, на їхнє майно, на наші офіси тощо. Хоч як банально, але все це ‒ через нашу принципову позицію. От влітку жорстоко побили нашого кандидата на секретаря Жмеринської міської ради Юрія Заморського. Так тоді склалися всі пазли, що за нього були готові проголосувати в раді, аж тут за день до самої сесії йому призначили зустріч десь за Жмеринкою ‒ як наслідок, він попав у реанімацію. Ті перефарбовані лиси, ті регіонали, що купили людей гречкою і цукром і тільки так лишилися в радах, добре знали, що коли стане секретарем принциповий свободівець, то вже не можна буде ні красти з міського бюджету, ні дерибанити землі, ні доприхватизовувати того, що ще позалишалося.

Ось у березні невідомі спалили автомобіль одному з наших найактивніших свободівських депутатів облради Дмитрові Уманцеві. А це людина, яка ледь не щодня викриває якісь схеми, зловживання, відверту брехню чиновників: від теплокомуненерго до дерибану землі та самовільних забудов. До речі, маю сказати, що зусиллями побратимів-свободівців ми повністю відновили Дмитрові автомобіль".

Молодіжка

"У нас активна молодіжка. Крім загальнопартійної ідеологічної, просвітницької роботи, особливу увагу наша націоналістична молодь звертає на громадські та соціальні питання. Юнаки приходять на сесію, щоб не давати владі ухвалювати злочинні рішення, влаштовують рейди по несанкціонованих гральних закладах, а також рейди проти продажу алкоголю неповнолітнім. Саме молодь "Свободи" у вересні 2016 р. провела протестну акцію проти концерту "Потапа і Насті Каменских". Тож як висновок скажу так: працювати маємо з ким і маємо заради кого".

Розмовляла Юлія ДЕМБОВСЬКА. Газета ВО "Свобода"